То фантастичний біль,
Гіркий на смак той кайф,
Солодка то є сіль.
Спокій нічний-легальний драйв.
Ми поринали
В ватні хмари.
Нам відчиняли
Двері примари.
Певно й кохали,
Певно жаліли,
Певно й все знали,
Але терпіли.
Ми загубили
Реальності вхід.
Нас розбивали
І слухали крик.
Тікаючи знову,
Ми повертались,
Сповнені болю,
Ми зізнавались.
Серце за серцем
Гасло й вмирало.
Доля - маестро,
Нам ноти писала.
А серце як лебідь,
Як одне, то й друге.
Як загинуло перше -
Іншому муки.
Шляхів є два -
Смерть то, чи холод.
Без подиху поруч -
Всередині голод...