1.
крутиться під ногами
листя мов циганята
струшує рухи гамір
бемкнув годинник – п’ята
кров бузини в етері
вулиці – карти в покер
бункерні люки – двері
вікна – очиська хокку
2.
в коконі міста – сквері
в шатах у колір мокко
Джона малює Мері
з пляшкою Джоні Вокер
з ласкою попід груди
лоскотом у штанині
лялькою Мері-вуду
голкою в серці синім
3.
як не щебече щебінь
так не минає схожість
мертвого гілля в небі
з поглядом перехожих
фарби бракує думці
білої як сніжина
зникла помада в сумці
схожа на лиск рибини
4.
губи позбулись речень
очі – вимовну дальність
з видихом впали плечі
ніби фата фатальна
Мері о люба Мері
виплач свою незвичність
з кокона міста – скверу
вилети з першим стрічним
5.
сяде – згорить в цигарці
стане сплітати кроки
йти мов по струнах пальці
сіяти сіль і вроки
з нею не Бог – убогість
межистатевих воєн
груди – її пороги
де два світи надвоє
6.
Джон у кареті білій
в дранті що Мері прала
з байтів зганяє вирій
інша весна настала
плюск есемес в мобілці
рибоньки золотої
киш перехожі-вівці
з кармою некрутою
7.
у сльозовім каналі
неба що в дах прибилось
янголи два конали
з ринви стікали крила
добре що налітались
зле що проспали долю
просто її не стало
просто його не коле
5 Вересня, 2014