***

Хай білий янгол запалює зорі,
Та чорний янгол не зможе згасити...
Хай чорний янгол не знає любові,
Та білий янгол вміє любити...

Блукав білий янгол, блукав по цім світі.
Приносив добро завжди в наші хати.
Ніколи той янгол не міг уявити,
Що зможе всім серцем зло покохати...

Блукав чорний янгол, блукав в нашім світі.
Жили в його серці ненависть і біль...
Тож двері на небо для нього закриті,
І щоб полетіти не вистачить сил...

Зустрілись два янголи: чорний і білий.
Зустрілись та сміли вони покохати.
І перед спокусою кожен безсилий,
Не зможуть спокій тепер відшукати...

Добро і зло; ненависть, кохання,
Страх у душі чи пристрасть бажання?
Біле і чорне, брехня і правда,
Прощення чи помста, любов чи зрада?

Хай білий янгол запалює зорі,
Та з часом все ж вдаться їх загасити...
Хай білий янгол вірить любові,
Та чорний янгол не вміє любити...