Якщо посадиш дерево в садочок,
За ним старанно, пильно догдядай,
Навчись, як сформувати той росточок,
Що зайве — все без жалю вирізай!
Як пожалієш, розростеться швидко,
Всі соки, сили підуть задарма,
І хоч весною дерево розквітне,
Але врожаю доброго нема.
А бурячок, чи морква, інший овоч,
Їх проривати вчасно також слід,
Тоді зросте в них соковитий корінь,
Йому комфортно буде у землі.
Поет, письменник засіває ниву
Зерном із багатьох відомих слів.
Та часом то не твір, а «словозлива»,
Не втямиш, що сказати він хотів?
Літературній ниві мудрий критик
Потрібен, як садочку садівник.
Він ріже «по живому», щоб навчити
Все зайве викидати на смітник.