Дрімає стомлене місто
Мені не вдається заснути
Не можу знайти собі місця
Днів минулих не повернути
Можливо, тебе не побачу
Заходь хоча б в мої сни
Мій світ на тебе чекає,
Як квіти чекають своєї весни
Я хотів торкнути зірок
Та марно гаяв свій час
Тепер...
Тепер я вільний
Згасити вогонь почуттів
Завжди допоможуть тобі
Цей світ...
Він божевільний.
Я добре все розумію
На цій планеті буває.
У тебе є людина у сердці,
У нєї для тебе місця не має
Можливо, тебе не почую
Заходь хоча б в мої сни
Мій світ на тебе чекає,
Як квіти чекають своєї весни.