Привіт.
Ми ще з тобою не зустрічалися.
Ти навіть ще не знаєш мого імені.
Однак, чомусь так часто приходиш уві сні.
Іноді кажуть, що коли людині сниться інша людина, це означає, що вона думає про неї.
Що я можу сказати? Приємно.
Як справи? Як погода?
У нас дощі, на зміну яким інколи приходить сонце.
А я хворію. Трохи прикро хворіти влітку. Схоже, маю слабкий імунітет.
Як і віру до навколишнього світу.
Тепер.
Я занадто часто чула обіцянки. Мені нерідко обіцяли, розсипалися в словах, які потім летіли високо та розчинялися в повітрі.
Та забувалися.
Чомусь я абсолютно впевнена, що ти це все прочитаєш. Просто так. Тобі це випадково впаде у вічі. Ти почнеш читання, просто не маючи іншого заняття.
Та мабуть, засмієшся.
Дівчинка. Кумедна маленька дівчинка.
І нехай.
Мабуть, не дуже серйозно для мого віку мріяти про принца, про кохання, немов зі сторінок книги казок. Але така вже я є. Дівчина, в якої замість кисню сторінки книг.
Ти б, напевно, ніколи не звернув на мене увагу. Просто дівчина з натовпу.
Маленька, непомітна.
Трохи дивно, нічого приховувати.
Не варто шукати мене в Інстаграмі. Не варто видивлятися мене в натовпі танцюючих у якомусь модному клубі.
Навіть на вулиці зустріти мене можна рідко.
Така вже я є. Дівчина, яка полюбляє самотність.
А я вже давно намалювала твій портрет в своїй уяві. Справді.
Можливо, це утопія- любити образ, який придумав сам.
Однак, людська уява іноді буває єдиним спасінням від цього жорстокого та незрозумілого всесвіту. Від людей, які часто говорять одне, а роблять зовсім інше, вважаючи це нормальним.
Дивні створіння люди. Чи не так?
Говорячи про мир, вони виготовляють зброю.
Кричачи на кожному кроці про здоров’я, випускають алкоголь та цигарки.
Хизуючись своєю освіченістю, не пам’ятають, коли востаннє читали книжки.
Вони кричать на кожному кроці про любов, однак, чомусь так часто говорять «Ми не підходимо одне одному. Нам треба розлучитися».
Вони дружать, заздрячи. Та швидко забувають добро.
Нарешті я наважилася тобі написати. Знаю, що не отримаю відповіді. Знаєш, а вона мені і не потрібна, якщо по суті. Я писала це здебільшого для себе, аніж для тебе.
Однак, я все одно рада, що ти є.
Десь там на землі. Ти гуляєш з друзями, спиш, смієшся, переживаєш, радієш.
І десь є я. Ми на одній планеті. Ми ближче, ніж можна собі уявити
Уявляєш?
Це, справді важливо- бути ближче.
Дякую тобі. Дякую.