Не видно в небі,хмарами закутому,
Ні крапочки-зорі, усе закрила мгла
І те що скрить від мене ти змогла
Все місяцю розказуєш забутому.
Краплини сліз із губ злизавши,
Піднімеш очі сині до небес,
Помолишся, щоб я скоріше щес
Ніким, нажаль, тобі не ставши.
Думки-нахаби віджену від себе.
Кому любов та в біса треба?
І вкину в твоїм морі якоря...
А в груди б'є невіданная сила.
І мов яскрава ти зоря
До щастя привела і вмить мене згубила.