***

моє щасливе минуле - присохший к стіні павук,
що, хоч не вміє боятись, не може стулить очей.
Тепер усе моє тіло - відбиток гарячих рук,
Моя маленька оселя - фортеця твоїх речей.

і я під кожну ховаю крихти свого чуття.
вилити слів про все це мені не стане кисню.

чомусь здається, що це триватиме все життя.
і навіть ті сторіччя, які відрахують після.