Нема у серці вже натхнення,
В душі уже нема вогню,
Нема мені уже прощення,
Бо я забув, вже не люблю.
Нема кохання вже до світу,
Нема жаги вже до життя,
І все одно, зима чи літо,
Нічого вже не хочу я.
Війна набридла. Та що з того?
Змінити я, не в змозі світ,
Хочу чогось, лише одного,
Та в серці моїм тільки лід.
Пишу ці стрічки мимо волі,
Пишу про що душа кричить,
Можливо це лиш примхи долі,
Та голос з неба вже мовчить.
Сижу один все на порозі,
Свого життя відкривши вхід,
Та всеж померти я не в змозі,
Бо в пекло, не пускають лід...