Ос нь

Мочить осінь пізню втіху,
лльє струмком немов з Бруча,
Покриває осінь стріху,..
Я тепер немов жива!
 
 Це вже осінь пізня в'ється,
це жовтіле листя дня,
І так серце тихо б'ється,
серце  болі і не зна.