От не думав що так воно буде,
Що писатиму тобі листи,
що на світі ще є такі люди
Для яких я близький,дорогий.
От не думав що може кохання,
сціляти болі душі...
Що припиняться врешті страждання,-
І це все завдяки лиш тобі.
Тож дозволь мені сподіватись,
поки віра є в сердці моім,
Що колись тебе зможу назвати.
Другом коханим своім.