Посеред безкрайніх галактик,
В бурхливих небесних морях
Весь Всесвіт обігріває
Твоя невсесильна зоря.
Не раз на мою планету,
У серце беручи ціль,
Неслася пречорна комета
з метою: завдати біль.
Ти звідкись брала диво-силу -
Огненну, неспинну, святу,
Що теплістю серця штовхала
В нікуди комету ту.
І золотом крил своїх,
Мов та голубка,
Вкриваєш мене від гіркого життя.
Люба моя, найрідніша матуся,
Я - твоє вічне маленьке дитя.