Ми зм нилися, д вчинко

Милена Вольна
в твоїх вухах лиш звук з гарнітури,
міряєш життя ціною чохла до смартфона
ви колись обирали собі президента в три тури
а тепер вже лінуєтесь вийти з дому.

а колись ти обрізала коси - вже виросли.
не могли до пуття прочитати з тобою Юнга ми.
вже доросла - вже ходиш сама крамницями.
і без сорому на коліна стаєш перед трунами.

і без страху ідеш на якісь судилища,
на розп"яття дивитися і на страти.
у твоєї країни у серці кипить чистилище,
а ти мовчки рахуєш втрати..

а казали що втрат немає..
то може у вас їх нема??
хто зі мною, той точно знає:
в мене втрата - минула зима.

з першим пострілом підлим в спину
в білоруса і вірменина.
дайте, лікарю, кровоспинне!
тут вбивають мою країну!

вже нема ні квіток, ні свічок..

тут горять обеліски вічні..

незвичні:

у сьогоднішній Україні

обелісками служать шини.