Ос нь

Настя Лисицина
Золота, моя ніжна чаклунко.
Тепла осінь розправила крила.
Краплі холодні ритмічно і лунко
Мою душу сумом сповили...

Відлетіли птахи далеко
Опадає зів'яле листя.
Не поспішає лелека
Завітать на моє обійстя.

Вже не хочу нічого, знаєш...
Я давно усе зрозуміла.
З птахами злечу - не піймаєш.
Дай лиш розправлю крила...