***

Зціли мої стігмати, п'яний Гіппократ,
Що кровоточать вже шосту неділю.
Мігрень стискує скроні як величезний домкрат
Її молебні схожі на дешеву повію.

Подивися ще раз в мої очі
Лише ти/я і той весняний дощ,
Тоді тебе чекала півночі,
Шукаючи серед кропив і хвощ.

Цей запах невідомих прянощів
змушує повторювати твоя ім"я знов і знов.
Шкода,що не судилося, та й досить
вже тих телефонних розмов.