Я бачив як Помпеї йшли під воду,
Я бачив гладіаторів в боях,
Я бачив Афродиту, її вроду,
І бачив навідь пекло, його жах.
Зустрів я чималу кількість героїв,
Геракла, Геркулеса та Богів,
І Цербера я також заспокоїв,
А смерть навідь розчулити зумів.
І був ще у поході я на Трою,
Війну ту пам'ятаю повсякчас,
Як плив я із Колумбом і по морю,
Згадаю ненависно я для вас.
Я можу росказати про минуле,
І можу я побачити цю мить,
Та в пам'яті є те, що ви забули,
Від чого моє серце ще болить...
Що прадіди всі ваші лише плачуть,
І сльози ті червоні, бо то кров,
За все що із небес вони все бачать,
Що ви усі руйнуєте все знов.
І болем їхні душі всі окуті,
А жалість роздирає на шматки,
І шкода що усі вони забуті,
Від них лише залишились картки...
Набиті на хрестах і на могилах,
Словами про кохання і про жаль,
Ті всі вони давно ніби на крилах,
Покинули серця ваші на жаль.
Забуті усі жертви тих героїв,
Які, усе віддали за синів,
Забуто, що наш ворог тоді вкоїв,
І скільки із плечей зішло голів.
Та навідь не важливо, що вже було,
Важливі оця мить, і цей момент,
Бо що уже було, ви всі забули,
Та й те, що вже буде розбили в щент.
Ви знищили вже віру і кохання,
Немає почуттів на цій землі,
А я із свого виду вже останній,
Безкрилий, темний ангел без зорі.
03.10.14