Перший урок

В хатi сутiнки i прохолода, незважаючи на спеку за вiкном. Продовж стiни стоять лави, посерединi кiмнати - великий стiл. Пiч привiдкрита i трошки лякає темрявою. Бiля печi впираються в стiну рогач i кочерга, на припiчку примостилися рiзноманiтнi глечики. На табуретi стоїть вiдро з водою, накрите кришкою, на який стоїть кухоль, на шафцi бiля плитки – рiзнi кастрюльки, пляшки та шклянки. По хатi дзижчать мухи, в яких дiд цiлить мухобойкою, коли вони сiдають на стiну чи стiл. Просто по стiнi проповзли електричнi дроти. Менi малому все це дуже цiкаво, бо в мiстi нiчого подiбного не побачиш. «Гено, дитино, - звертається до мене бабуся, - подивись-но, чи та кастрюля порожня?» Я пiдiйшов до кастрюльки i обдивився її з усiх бокiв, не знаючи що бабуся мала на увазi. Тодi дiдусь пiдказав: «Oна пустая?» Це був перший урок української. Приказку про переливання з пустого в порожнє я тодi ще не знав.