Чекає матір свого сина
Як пташка теплої весни
Лежить вона немов руїна
Дивлячись на ті старі ікони
Прийшла війна немов лисиця
Підкравшись тихо, непомітно
Ота, обох братів розлучниця
Проливши кров на біле полотно
Прийшла в наш дім страшна біда
І навкруги усім заволоділа
Вчора вона навідала сусіда
Сьогодні вже в наше вікно гляділа
Тепер країна не єдина
І вбили того хлопця батальони
А все чекає матір свого сина
Як пташка теплої весни..