ЛИ ЧЕНЬ ДАО
КОЛИ ЗАПИТУЮТЬ (http://www.stihi.ru/2014/07/05/9299)
«Не гідний бути вченим той,
Хто думає про сите і спокійне життя.»
(Кун Фу Цю Цзи «Лунь Юй»)
Учнів все більшає – вже юрмище,
А мудрих все меншає –
Розуміє вчителя тільки Небо.
Навіть прості слова і то…
Один спитав вчителя:
- Що таке «соромно»?
(О, як хочеться
Докопатися їм до суті слів…)
А вчитель відповідав зажурено
(Вже не вірячи, що хтось
зрозуміє його…):
- Соромно отримувати жалування
І коли в країні є Шлях,
І коли його там немає.
(А учні й не здивувалися,
А учні нетямущі
Зробили вигляд,
що зрозуміли все),
Тільки один запитав у відповідь:
- А чи можна вважати людяністю
Позбавлення від марноти й гонору,
Заздрості і жадібності?
А вчитель подивився розчаровано
І промовив таке у відповідь:
- Се називається важкодосяжним.
А що таке людяність,
То я не знаю…
******************************************************
«Не достоин быть ученым тот,
Кто думает о сытой и спокойной жизни.»
(Кун Фу Цю Цзы «Лунь Юй»)
Учеников всё больше - скопище,
А мудрых все менее -
Понимает учителя только Небо.
Даже простые слова и то ...
Вот один спросил его:
- Что такое «стыдно»?
(О, как хочется
Докопаться им до сути слов, всем...)
И учитель отвечал сокрушенно
(Не веря, что кто-нибудь
понимает вообще...):
- Стыдно, если жалованье получают
И когда в отчизне есть Путь,
И когда нет его там совсем .
(Ученики и не удивились,
Бестолковые,
они
показывали,
что всё могут понять),
Поинтересовался только один:
- А можно ли человечностью считать
Избавление от суеты и гонора,
Зависти и жадности, нет?
Учитель посмотрел разочарованно
И сказал такое ему в ответ:
- Это труднодостижимым считают.
Что ж такое гуманность,
Я и не знаю...
*************