**ВЕЧІР**
*********
Замітає сизий вечір
Стежку скінченого дня.
Нажбурляв крилом лелечим
Зір у небо навмання.
Зачерпне у жменю срібла,
Кине у твоє вікно.
Вмить мороз його осліпить
Візерунчатим панно.
В шибку безпорадно б'ється
Сонний вогник-простачок,
По кімнаті розільється
Тінню від твоїх думок.
...Та чому ж про добрі справи згадуєш лише в ночі,
Як гріхи твої зникають від минулого ключі?
Вечір-вчитель...
Вечір-лікар...
Треба лиш,щоб ви змогли,
Щоб гріхи на ваші плечі сивиною не лягли.