Розпливчастий контур, неясне бажання,
Мов клякса чорнила в листі.
Хіба оце дивне безтямне кохання
відтвориш в простому вірші!?
А як описати красу поцілунка?
Де ніжності взяти і слів?
Дарунок Любові, дарунок дарунка!
Збруднили його, хто як міг!...
Топтали ногами! Знецінили в порох!..
Цілунки, обійми, любов!
Така Чистота - їх заклятійший ворог.
Бояться. Осуджують. Знов.
А я хочу - ВІЛЬНО! Відверто і щиро
трудитись на Вічну Любов...
Я знаю, падінь буде безліч, без міри!
Та я уставатиму знов!