Печалуйсь

Татьяна Турбина
              Поэтический перевод стихотворения
              http://www.stihi.ru/2014/10/17/4237 
              "Печалясь о греховности своей"
              Владимира Гусева Тульского 

В своїх благих творіннях, чудний Бог!
У своєму смірінні  незрівняній він.
Хоча сіяти він у небі сонцем міг,
Але йому віддав тепло і світ.
Чудовим ранком малий  соловей,
У зелені куща, ховаясь від очей,
Заворожує так чарівно нас
Чудово, ніжною піснею своєю.
Наповнює серця кохання нам,
Ми пісню чуємо, але не співака.

Грім гримає, або шумить прибій,
В усьому - всюди  Бога прояви.
Говорить він зі мною, та тобою - 
Нерозумієм ми, то речення його!
Ось, квіти - килимом чудовим по лугам,
Сніг на крутих вершинах гір лежить,
Уся краса Творцю приналежить,
Але, це важко зрозуміти нам.
Ми чуєм ніжний квітів аромат,
але  не вбачимо за тім Творця. 

Ми розумом пишаємось порою,
Та міццю,  володіємо якою,
Багатством, славою, облич красою...
Пишатися собою – це страшенний гріх,
Якщо Творец подарував тобі успіх,
Ти не хвались собою, а щоденно
І зранку і вночі прослав Творця!
Вся не Тобі а Господу хвала,
За  все, що твоя доля здобула!

Засіємо городи та поля,
Та розіб’ємо ми сади чудові,
Лише Господній працею земля
Плоди приносить, все - його рукою.
Ми звикли к його щедрості благої,
К тому що бачимо із року в рік,
Трава росте, дерева та плоди,
До милостей щоденних звикли ми.
Усе, мабуть, іде само собою.
Бог працював, ростив, дощем, поллє,
А ми, лише зібрати, ідемо плоди.

Ми з Богом о завітнем розмовляємо,
Багатство просімо власті, та пошани,
Не розуміємо, що на землі творимо
Ми просим допомоги в гордість впасти.
Щоб допоміг з'єднатися з дарами
Йому молюсь не пожалію сил,
Щоб душу він очистив, та простив,
Творец відчине двер у Небі в Храмі!
Де крутість, істина – там Бог живе!
Покаємось,   це нам спасіння принесе!

Наповнені терпіння Божі всі діла.
Він зло, насилля, ревнощі поправ,
не міцним левом, ні степним орлом,
але  як Агнець в мір наш увійшов.
В духовних  нечистотах наших днів,
Хто почитає і кохає  Господа Христа,
Сприяє з ним скорботи, біль хреста,
Печалуйсь, друже, о гріховності своїй.
Щоб з Господом з’єднатися ти зміг,
Воскресне Бог, коли вмирає гріх...