Чи Ти плачеш?
Невже? Чому? Ти ж добре знаеш
Як це для Мене боляче -
Бачити як Ти з Дощем
Упускаеш тяжкі Краплі Болю,
Як Ти з Воєм
До низу
По стіні
До чужих ніг.
Вставай!
Жоден не заслуговує дивитися на Тебе
З Висока або з Жалем.
Бо Ти, немов Цербер з Небес,
По Могістралям
Виводиш Людей до Раю.
Я прошу, не треба це Тобі.
Сльози лише для слабких,
А Тебе не можна бачити так.
Ти ж для Боротьби.
Ти ж до Долі в Двобій.
Не для Тебе Крихти.
Не для Тебе літак.
Бо Світ лише твій.
Якщо захочеш полетіти:
Увесь Світ твій.
І, якщо треба,
Зможешь до Неба
Силою Мрій.
То ж не плач лише.
Я благаю.
Тебе завжди збереже
Сила рідного Краю.
Та Я,
Людина з Почуттям
Гумору й Кохання до Тебе.
Одначе Небуття не страшне тепер.
Коли Ти більше не плачеш.