безглузді речі з тобою, мені здаються цікавими
я буду йти по вулиці слідом за прапором
жовтень бере все - недопитою кавою
а боягузи стають солдатами
мене розриває спогад твого тіла
хоч це тривало кілька метеликів
хай твоє зелене світло і блакитні вітрила
будуть подалі од цього берега
з кожною спробою ближче до дна
осінь, вірогідно, вдихає глибше
ти була щоглою цього судна
а зараз - моя черга бути рікшею