Я під килимом надійно заховав
Рештки правди, із лапок врятованої.
Подивись, який сьогодні став
Світ, в якому серце із бавовни
Вже вважається ледь витвором мистецтва.
І чому в мені до нього така огидь?
Де б знайти тепер такую церкву,
Щоб дозволила мені прийти на сповідь.
Все запродано. Хрести фарбують жовтим,
А на релігійній сцені ще стоять
Декорації іржі і пилу сповнені.
І про покаяння людям щось кричать.
Я собі влаштую день спаплюження!
Варто тільки чисте щось знайти.
Тим, хто зверху, до вподоби! Просять пошепки,
Щоб взяв участь у занепаді і ти.