***

Безмежний відчай більш мені не брат,
Журба шалена не сестра давно.
Позбутись я змогла сталевих ґрат,
Згорів сценарій нещасливого кіно.

Тепер я в щасті наче уві сні,
Тепер душа перетворилась на дитячу.
І серце не палає більш в вогні,
Ночами гірко вже не плачу.

Прогнать ти зміг набридливу печаль,
Розфарбував життя яксраво пензлем,
Але минулого мені не жаль -
Бо знов з тобою я воскресла.

Мов місяць у ночі твоя любов.
Здається, ти єдинеє спасіння.
Рятуєш кожень день мене ти знов
Від докорів нещадного сумління.

Для тебе я вродлива, я така
Якою поруч з іншими не буду,
Як світло маяка для моряка,
Коли шторми у синім морі гублять.

Мене ти не покинь - одне молю,
З тобою виростають білі крила.
Я в серці бережу любов свою,
Допоки серце у землі не зкам'яніло.

10. 05. 2014