Хай Бог простить мене за вірші,
Бува що лаю всіх і вся,
За мене грішного, не гірші,
То так мені почулося...
Мабуть не те хотів Всевишній,
На жаль його не зрозумів,
До дум солодких, як ті вишні,
Чомусь добавив сльози вдів...
Не міг утримати в душі я,
Що бачив, бачу, с чим живу...
Я не герой і не месія,
Лиш маю сиву голову...
Сліди залишили події,
Людське свавілля і обман,
Та маю Віру і Надію,
Що все розтане, як туман...
П.В.М. 29.10.2014г.