Запроданцям

Леонид Клёсов
   (новітнім ординцям-яничарам)
                Воистину – предивные дела:
                Возносятся безмозглые тела!
                Их наделила тупостью природа,
                А принадлежность к власти – вознесла.
                (За Абу Алі Хусейном)

Далекі ви і темні в сонцеліті,
Облуда і омана вас веде,
Запроданці Вітчизни – підлі діти,
Стогірш від вас не знайдено ніде!
              А смути дні тому вас пощадили,
              Щоб показати, як лукаві ви!
              У скрутний час свої брудні вудила
              Ви закусили й виповзли з пітьми;
Ви ж продавали в ка-ґе-бе сусідів,
Шмагали – боже мій! – батьків плітьми,
(Який ще звір зі свого нищить виду?!)
То ж чи були Вітчизни ви дітьми?
              Замаскувались в шати бандократів,
              Спотворюючи душі юних літ,
              Тримаючи підпільно автомати,
              Щоби скосити нерозквітлий цвіт.
Ви все взяли з іудиного вкосу, –
Як поцінили ваші здобутки?!.
– Ось в світ виходять мудрі косоноси
На небі відкривати нам зірки,
Не п’ятикутні, ні! – не сатанинські,
Облудні, підлі, хижі ви ординці!
              І зраді вашій буде ще оцінка:
              Он воскресають чесні і святі!
              Через роки у ґратних перетинках
              Впізнають вас онуки:  «Ви ще ті! –
              Сини неправди, злоби і облуди!»
              – Ординці згинуть! Україна – буде!!