коли вмирає твоя Джульєта,
ти можеш просто погано спати,
читати можеш старих поетів,
і навіть також поетом стати.
вмирає тихо вона, кохана.
і відпускає тебе навік.
як хочеш - зіркою тобі стане,
ти ж хочеш слухати її сміх?
не зачіпай її, просто слухай,
як уповільнюється їй подих.
як ніж по серцю, як крик у вуха,
розрив снаряду, пітьма навколо.
лиш по калюжах розходяться кола...