Кони скифские да степь безбрежная,
Путь на Сечь … за казаков молились
Камни – бабы, на курганах взвились,
Казаки-то ныне, как и прежние.
Вновь поводыри своё бормочут нам,
Мол, какими всем идти путями.
И тоска льёт звёздными дождями.
Нечестивцы кровь народа точат там…
Правды огонёк, неужто светит ли?
Боже, есть ли правдонька на свете ли?
От неправды души заболели.
В сердце боль… до стона ли, до крику ли,
И не скрыть уже печаль великую.
Сабли вольным духом отзвенели…
Скiфськi конi i степи безкраi
Вера Кухарук
Скіфські коні і степи безкраї,
Шлях на Січ... за козаків молили
Навіть баби давні із могили,
А козацтво й нині все гуляє.
Щось поводирі своє торочать,
Йти куди й якими нам шляхами.
Розпач тихо скапує зірками.
Нечестивці кров з народу точать.
Правди каганець заледве світить.
Господи, є правдонька на світі?
Від неправди вже й душа зболіла.
Серця біль... затиснуті до крику,
Ледь тамуємо печаль велику.
Шабля духом вільним задзвеніла.
http://www.stihi.ru/2014/01/19/414