Прощальное

Леонид Клёсов
 
    З-ЗА ДРОТУ
                «Что приговор гласит? Какое зло
                Ещё желало бы со мной знакомства?»
                В.Шекспір
            Юні мрії мої! Вилітайте з-за дроту,
       Щоб носитись птахами в просторах буремних.
         Ми кайлуємо щиро – «по нормах» тюремних –
          Свою юність святу, до двадцятого поту.
          Прилітають рядки і сідають в катрени
         Над квадратами зла гостроколів тирана,
       Та шикуються в клин (лиш би гоїлись рани!),
    Щоб сполохати дзвін і збудити сирени…
Лиховісні роки у двадцятім столітті
    В душі битимуть дітям, гудітимуть сурмами!
      Тут Вітчизна лиха, пересичена тюрмами!..
        Прижилася брехня шкуродерів новітніх…
         Доля трьох поколінь так безвинно розтрощена,
         Їм судилося спити пекельний бокал.
        Сліз і крови нам стачить на новий Байкал…
      Пісню-долю свою не доводжу до спрощення:
          Мені ближче марсія, аніж мадригал.

               
     На світанку; в замріях… із тайги

     Мій друже оленю, мій вірний, легконогий!
Неси по снігових нас килимах
Додому, хай розвіються тривоги,
Доки не згасли вогники в хатах.
    Спішиться олень в зимне надвечір’я,
У сніжинковий карнавал завій.
Там нас чекає милої подвір’я,
Духмяний чай і коровай смачний;
    Остання мить! – завершена дорога,
Нас зустрічають в відблиску зорі.
Розітремо твої надійні ноги,
Відчуємо, що ми – богатирі!
    Дам оленю сінця. …Тобі – палкий цілунок!
У новорічну ніч в обіймах ми!
Тепло Домівки – кращий подарунок
Після полону Злющої Зими!..   
                (1953. -64)