а щоночі у неї боліло серце,
щоночі, в одну і ту саму годину.
за вікнами потяг опів на першу,
внизу кричали про славу і Україну.
а їй на балконі - лиш книга і дим.
каву на ніч же шкідливо пити.
а він вже втомився її сварити,
щоб берегла себе поряд з ним.
і її розважала така турбота,
вона жмурила хитро очі.
і складала вірші на дно блокнота,
і вмирала над ними отак щоночі.
він за нею вмирав, а вона - над ними.
так минали міста і зими.
в когось люди, у неї - рими..