начебто, час зупинився на тому вокзалі.
я проводжала тебе
та із жалем
дивилася вслід,
не розуміла, -
побачитись знову -
не в наших силах.
а посмішка раптом
змінилась на сльози,
я буду чекати.
кожен вірш,
кожну прозу
в листах напишу
рядки ті безсмертні,
хай допоможуть
здолати посмертні
загрози майбутні,
що нас спіткають
на відстані в місто,
на відстані краю
забутого всяким,
але не тобою.
я буду чекати
у серці із болем.
листопад