І тут оцей знайомий голос
Вімкніть,ввімкніть поголосніш!
Сплітаю у вінок свій колос...
І пісня грає голосніш.
Уста відкриєш,підспіваєш.
Знайомі звуки,ноти , і тона.
Частинку серця в пісні цій сховаєш...
Обличчя вкриє усмішкою лиш вона.
І все прекрасно поки пісня лине
Але й вона у світі нашому не вічна.
Від неї маєш щастя лиш єдине.
Нажаль і щастя теж невіковічне .