Чому люблю тебе,незнаю.
У почуттях моїх немає ладу.
А час тече,немов вода крізь сито.
І вже збігає до кінця,
а ще,так хочеться відчути
тепло твоїх ніжних рук.
Чому,так сердце тріпотить у грудях?
Чому,так доля повелась незграбно,
з'єднавши нас лише на мить.
Й болюче почуття провини,
що,щось зробив не так,
мучить у глибині душі,та навіть біль,
той невимовний і пекучий не може,
ні,не може знищити любові у душі.
Чому люблю тебе,незнаю.
І в почуттях моїх немає ладу.
Я істину мабуть не там шукаю,
бо істина моя в тобі.....