Щось дивне коїться в душi,
неусвідомлене думками.
Таке, що пишуться вiршi
вже "iншомовними" словами.
Стає рiднiша чужина,
підходить ближче її мова,
а горизонт, наче струна,
бринить пiсенно, колисково.
Ідуть вперед роки все швидше,
прискорюють ходу щороку...
а горизонт, таки не ближче...
струни його, торкаюсь оком...
(ХТ 22.03.2013/ 15.11.2014)