В стране моей покой утерян,
І сльози льються день за днем.
Мы каждый день несем потери..
Коли ж війна вже ця мине?
Воюет брат против родного брата,
Іде онук на дідуся.
Не жаль ли вам того солдата,
що тільки вчора присягав?
Сколько слягло их,поглядите
А скільки втратимо ми ще?
И небо - вечный наш хранитель,
все рясно льє своїм дощем.
Не знаю я , что нами движет.
Нехай скінчиться це,молю!
Я государство свое ненавижу.
Але країну безмежно люблю!