Пишався український коровай,
Прикрашений калиною рясною.
Він мав корону, мов квітучий Рай,
Заквітчаний, мов плідною весною!
Пишався на обідньому столі,
Гірляндами із тістових сльозинок,
І сіяв думи вічномолоді,
У душу ще дитини...
Пишався український коровай,
Духмяним порухом, натхненним і високим!..
І зачаровував бодай
Моє сумне зелене око.