Життя –це сон ,хоч і маленький
Він має у собі тепло .
Казав колись малий Шевченко,
Дививсь на зорі крізь вікно .
Він малював про це картини ,
Сидів вірші в степу писав,
А спогади про нього й нині
Дійшли до нас ,хоч він не взнав.
І мав Шевченко ясні очі,
Багато чого в світі знав ,
А ще була душа співоча ,
Таким він в образі постав.
А почуття його-скарбниця
В якій заковані всі мрії
Але Тарас ,як та синиця ,
Здіймався на крильцях надії!
На честь Шевченк