ди...

Зоряна Холод
А якби от зараз ти захотів все повернути?
Я б мовчала, розглядаючи сум на твоїх вилицях,
Згадуючи, як твердила собі: "треба все забути".
Сльоза з виворітньої сторони щоки зупиниться.

Не змушуй мене говорити, відповідати тобі,
Я плачу душею, цього ніхто не знає, не бачить,
Я б стояла, скаладала б картинки в своїй голові-
Мільйони кусочків всіх наших теплих побачень.

Кажеш, що ця любов витримана, як вино?
Ні, не вірю, вона скоріше, як молоко-скисла.
Не дивись так в мої очі, їм давно вже все-одно,
І шкіра не від втрати ваги, від болю обвисла.

Іди, нехай боляче, та я не маю що тобі сказати,
Іди, кидай палити і, знаєш, завязуй з алкоголем,
Іди, я більше не буду себе за твою нелюбов картати,
Я не сама тоді пішла. Пам'ятаєш? Це ти мені дозволив.