Зимова мантра

Крони в землю вдивляються кригою
Снігом зморені стигнуть поля
Крізь осінню,  застужену мантію
Свою мантру - зима промовля

Чутно шепіт ії пробудження
Мерзнуть віки бурульок від сну
Я чарівність зими пам'ятаю
Але все ж , я кохаю - весну