Смерть

Бессонов Александр
Я бачив смерть на власні очі.
В неї риси обличчя дівочі,
але погляд важкий, прокурорський.
Її шкіра терпка, ніби осінь.
В неї руки м'які і гладенькі.
В неї з рота пахне бризом і бренді.
А волосся, наче штормові хвилі, -
войовниче, привабне, бурхливе.
Її голос симфонічно-граційний.
Рухи тіла - звабливість суцільна.
Кожен подих її, кожне слово
є бажання й воля Самого.

Вона свята. І саме з Богом
вона стоїть за рогом.

13-14.