дещо за Сковородою

Вита Парфенович
Я знаю, любиш чай з подвійним цукром,
Хоч надаю я перевагу фруктам,
Ти на сьогодні у моїм меню:
«не п*ю, не матюкаюсь, не палю»
Турботливий і щирий, ти такий,
Немов ведмідь мене в свої обійми,
Такі незграбні, теплі, сильні-сильні,
Спіймав, не відпускаєш, пілігрим,
Бо дякуєш Всевишньому за те,
Що я є поруч, дівчинка, принцеса,
І зводиш погляд вдячно в піднебесся...
Мій погляд теж послідує за ним...
І тихо я молюся за любов,
За долю, за здоров’я, і за щастя,
І чую «мила ти така прекрасна»...
Весь світ шукав мене, та не знайшов...