А потім все стихне, все стане звичайним
Затримають подих застиглі зірки
І десь недалеко - на випасі, в небі
Взлетять, як ті янголи -вІршів листки
Забуті в безодні, старі - наче круки
Чорнилом обласкані, в мріях живі
Окроплять як дощ, закривавлені душі
І римами зжовкнуть на грішній землі
Забудуть нащадки, минуле - як ріки
Згубив я свободу в житті мілині
І стане так гірко, від того що втратив
Все те що боліло, кричало в мені