***

Екатерина Кобзарь 2
В розбитому сердці шукала відповіді
На питання, що не мають змісту.
Я в церкві простила і відала тебе сповіді.
Бажаючи вилікувати тебе із себе як віспу.

Я сльозми хотіла змити той бруд,
В який мене ти окунув, як кажуть, ненароком.
Чому вірність та любов ти проміняв на блуд?
Я не зрозуміла, дякую, це було тяжким уроком.

Нехай зараз моє серце і тіло страждають,
А душу твоя брехня роз*їдає повільно.
В молитві ми/люди прощення благають,
В надії на краще життя і нову любов, ймовірно.

Я буду просити за щастя для двох,
Не грівши ненависть в утробі тіла.
Кожному із нас в молитвах кількох
Благати на ласку окремо з неба.