Сини, синочки дорогі!
В краю далекім склали крила
Невже для цього вас ростили,
Щоб вік закінчити в журбі.
Невже викохували вас
Щоб нечисть вас безбожно вбила,
Та нездоланна ваша сила,
Ще більш зростає повсякчас.
Всії країни матері
В молитвах руки заломили,
Все віддадуть, лише б ви ЖИЛИ,
У мирі, злагоді добрі!