Напевно нема більш щасливих людей,
Щирих та відданих миті.
Миті яскравості, першості, сміху
Іронії, раю та літу.
«Безбарвне життя?» – так візьми пензлик
У руку, торкнися у барви веселки.
Намалюй річку та гай, синєє небо,
Широкеє поле та квіти.
«Здається, що поруч нікого нема?» -
Зазерни у тайни століття
Відкрий стару книгу на першій сторінці
Ну, як? Ти один? Наодинці?
«Здається, що слово летить, але, не далеко?» -
Що ж ти скажеш фоно або скрипці.
В них мова німа, ми не чуємо слів
Лиш, щось зігріває повітря.
Ніщо не зупинить людину від миті,
Мить – праці, уяви, натхнення.
І може час дуже швидко летить,
Одже треба мати терпіння!