***

Анастасья Чубик
Мовчиш-мовчи
Ти більш не знаєш, що сказати.
І ти тепер мене не вчи
Вже не з тобою зимувати.
А якщо хочеш-закричи
І спробуй вирватись за грати
Шкода, що ти і я-ми не грачі
Ми не літаємо завзято
Шкода що я зламала крила
Тоді б я швидко полетіла
До сонця
Там згоріти швидко
Болісно щоправда
Ось-ось прийде вже моє «завтра»
І я засну. Забуду небо
Я знаю краще, так і треба..