***

На сполуках
у спалахах
Вiд пелюсток
створених тво;ми поглядами
Лезом та обламками карток листiв
по стiнам розвiшаних
Плямами сподiвань дивишся
Та не можешь зiзнатись собi
Що всі твої сподiвання
нагадують тобi про те що ти людина
Але хоча ти приходиш до себе до дому
лише за натхненням
Та виходиш з нього
лише за ним
Завжди стрімко та легко летиш в обійми
Своїх мовленевих картин
створених в уяві
Котра колись була незалежна
У всій своїй загадковості.