…Тоді приходить величезна Хвиля
І все вкриває, стрімко все вкриває,
Її безмежна, чиста Радість-Сила
Усе навколо владно підкоряє…
І вже немає осторонь нікого,
Немає слів, потрібних або зайвих,
Є лиш Молитва, що шукає Бога,
І у Душі – мелодія прощальна…
Думок немає, істинних і хибних,
Немає можновладців і безправних,
Тих, хто живуть у розкошах і злиднях,
Немає тих, хто вгрузли в марнослав’ї…
А де ж та Хвиля?! Хвиля де поділась?!
Розлилася, ввібралася Землею,
У споминах холодних розчинилась…
Була маною? І лише –моєю?...
02.12.2014